Головний напрямок ведення еко-землеробства базується на біологічних засадах (біологічне землеробство). Тобто, найбільша увага приділяється біологічним властивостям культури, сівозміні, застосуванні біологічних засобів, використанні біологічного потенціалу рослини.

Біологія культури. В біологічному землеробстві значна увага повинна приділятися принаймні сортам культур, що максимально адаптовані до даних умов. Такі рослини є стійкими до зміни погодних умов та найбільш поширених хвороб в даній місцевості. Нажаль, зараз найбільш поширеними є сорти інтенсивного типу, які, для отримання високого урожаю вимагають, збільшеної кількості добрив у кореневій зоні та значного хімічного захисту від хвороб та шкідників. 

Так, наприклад, при вирощуванні помідорів ми віддаємо перевагу старим відомим високорослим сортам Де-Барао (з різноманіттям кольорів плоду) та низькорослим раннім Кібіц. Часник – під відомою назвою «Москаль» проте місцевий, що добре зарекомендував себе упродовж останніх 25 років. Найкраще показали себе в наших умовах сорти картоплі Беллароза, Слов’янка, Роко, Аріель, Імпала. Проте нами ведеться селективний пошук нових кращих адаптивних сортів.

Сівозміна.  На жаль, сьогодні, практично немає господарств, які б чітко дотримувалися визначеного чергування культур. Хоча всім відомо, що дотримання вимог сівозміни, значно зменшує виснаження ґрунту, накопичення токсинів, поширення та розвиток хвороб, шкідників, засмічення бур’янами, а також сприяє кращому використанню поживних речовин і підвищує ефективність добрив. Як правило, попередня культура має значний вплив на урожай наступної.

Наприклад, окремі господарі на своїх присадибних ділянках вже стараються після картоплі посіяти зернові культури або гірчицю, яка до морозів встигає накопичити значну біомасу. Тим самим городники знижують ґрунтовтому від картоплі, зменшують забур’яненість і отримують зелену масу для худоби або органічну речовину (зелені добрива) які потім варто заробити в грунт.

Біо-засоби. Застосування біологічних засобів у землеробстві має не аби який інтерес. При чому окремі засоби не поступаються за ефективністю хімічним, проте не мають отруюючий вплив на навколишнє середовище, продукти харчування та організм людини.

Наприклад, для боротьби з попелицями (тля) на капусті можна використовувати відвар лушпиння цибулі. Коли починає дошкуляти гусінь білана – настій пасинків з помідорів. Проти широкого спектру хвороб – триходермін (спори гриба Trichoderma lignorum). Від парші картоплі та інших кореневих гнилей культур ефективні спори гриба хетоміка Chaetomium sp. З колорадським жуком боремося засобами на основі туринської палички (Bacillus thuringiensis) – препарати бітоксибацилін, бацилотурінг та боверин (на основі Baveria bassiana).

Застосування мікроорганізмів у землеробстві дозволяє відмовитися від використання надто вартісних азотних добрив. Так, за використання бульбочкових бактерій при вирощуванні бобових культур – рослина майже повністю забезпечується  атмосферним азотом і накопичує в кореневій зоні його для наступної культури.

Біологічний потенціал рослини. Максимальне використання біологічного потенціалу рослини можливо за умови використання якісного насіннєвого матеріалу. Відомо, що тривале вирощування певного сорту картоплі призводить до його виродження. Тобто з року в рік у рослинах накопичується значна кількість хвороб, особливо вірусних, коли навіть значне підвищення добрив не сприяє отриманню нормального урожаю. В такому разі варто змінити сорт на інший. Проте постійно виникає проблема вибору нового сорту і відмови від того, який довгий час радував урожайністю і смаковими якостями.

Повернути гарний сорт на сьогодні можливо за допомогою біотехнологічних методів. Так, на сьогодні є можливим оздоровити стару добру Адретту, Синьоглазку та ін. При цьому урожайність оздоровлених сортів сягає 350 – 500 кг з сотки без значного удобрення а лише за рахунок біологічного потенціалу рослини.

Отже, беручи за основу чотири головні складові землеробства можна значно підвищити родючість грунтів, зменшити негативне навантаження на грунт, отримувати чисту продукцію та покращити екологічну ситуацію в цілому.